Їхав козак за Дунай,
Сказав Дiвчино, прощай
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй
Постiй, постiй, козаче,
Твоя дiвчина плаче,
Як ти мене покидаєш, -
Тiльки подумай
Вийшла, ручки заломивши,
I тяженько заплакавши
Як ти мене покидаєш, -
Тiльки подумай
Бiлих ручок не ломай,
Ясних очей не стирай, -
Мене з вiйни iз славою
К собi ожидай
Не хочу я нiчого,
Тiльки тебе одного,
Ти будь здоров, мiй миленький,
А все пропадай
Свиснув козак на коня
Оставайся здорова
Як не сгину, то вернуся
Через три года.
