Вже серце виривалося з тенет
і прагнуло відчути подих волі
Знайти хвилину радості у долі
Шукати між зірок і між планет,
Між зірок і між планет,
Між зірок і між планет
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона
І сльози витирала, мов дитина
Покарана за провину
Покарана, залишена одна
Покарана, залишена одна
Покарана, залишена одна
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна
Зруйнована всесильним почуттям
Та втомлена самотнім існуванням.
Чи варто говорити про кохання
Тоді, коли прощаєшся з життям
Тоді, коли прощаєшся з життям
Тоді, коли прощаєшся
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях.
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна
І в душу не приходила весна
Перевод
Уже сердце вырывалось из сетей
и стремилось почувствовать дыхание свободы
Найти минуту радости в судьбе
Искать между звезд и между планет,
Между звезд и между планет,
Между звезд и между планет
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях.
И что-то болело в груди и в висках
И в душу не приходила весна.
Почему так горько плакала она
И слезы вытирала, как ребенок
Наказана за вину
Наказана, оставленная одна.
Наказана, оставленная одна
Наказана, оставленная одна
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях.
И что-то болело в груди и в висках
И в душу не приходила весна.
Разрушенная всесильным чувством
Так устала одиноким существованием
Стоит ли говорить о любви
Тогда, когда прощаешься с жизнью
Тогда, когда прощаешься с жизнью
Тогда, когда прощаешься...
Почему так горько плакала она,
Пряча лицо в ладонях.
И что-то болело в груди и в висках
И в душу не приходила весна
И в душу не приходила ... весна
