Я тебе не в мріях, не в снах не чекала,
Навіть думки такої не мала.
Подивилась в очі - і в мить розгубилася,
Як крапля роси у воді розчинилася.
Так воно чи ні? Не твоя вина,
У цьому винна я сама.
Не люби, не люби, не люби мене як любиш,
Ти мене, ти мене, той правдою погубиш.
Не люби, не люби, я такого не чекала,
Я клянусь, я так щиро не любила.
Я такого щастя ще від долі не мала,
Ніби до цих пір в світі не жила, не любила.
Що зі мною сталося знають небо і зірки --
Моє серце-сердечко в солодкому полоні.
Так воно чи ні? Не твоя вина,
У цьому винна я сама.
Не люби, не люби, не люби мене як любиш,
Ти мене, ти мене тією правдою погубиш.
Не люби, не люби, я такого не чекала,
Я клянусь, я так щиро не любила